Святкування в Угорщині 193-х роковин з дня народження Кобзаря

24 березня численне товариство наших краян в Угорщині та друзів української культури спом'янули на урочистому зібранні в Болгарському Домі світлу пам'ять нашого національного поета й українського духовного пророка Тараса Григоровича Шевченка, народженого в неволі, але вільного духом, незнатного за походженням, але аристократа мислі, переслідуваного велеможцями, та нескореного в діяннях своїх аж до скону. Його опір людській неправді і любов до рідної землі не втратили свого значення і в наші дні. Сини й дочки України читають і перечитують його <Кобзар> не в одному поколінні, вчать на пам'ять поезії першого з перших українських класиків, актуального і понині в своїх висловлюваннях про долю українського народу.

Не випадково саме на цей урочистий день припала церемонія складання присяги 19 депутатів українських національних самоврядувань Угорщини. Всі вони приїхали до Будапешта з різних куточків Угорщини, щоб прилюдно заприсягтися громаді в чесному служінні спільній справі розвою української культури, мови та національних культурних традицій. У тексті цього важливого акту зокрема, говориться:

Після цього на сцену вибігли учні молодших і старших класів Недільної школи в прегарних національних костюмах і подарували кожному з новообраних депутатів по весняній квітці. Відтак своїми дзвінкими дитячими голосами вони продекламували залові дуже різні короткі шевченківські поезії, вгадувані дорослими вже з перших рим. Дехто тихо посміхався, пригадуючи свої шкільні роки і своє перше знайомство з Шевченком, окремі зітхали з задавненою ностальгією за чимось, можливо, дорогим та рідним і давно втраченим... У когось бриніла сльоза на очах, бо ж точні поетичні асоціації мають властивість проникати глибоко, іноді аж на денце нашої підсвідомості. Тому публіка й аплодувала дітям так щиро й захоплено за радість відчуття рідних дібров, долин, просторів і світлого смутку від оспіваної поетом постатей простих людей. Чого вартує для української людини лише така рима:

...Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає..

Після цих коротких шевченківських читань велелюдне зібрання привітала Голова Центрального органу самоврядування українців Ярослава Хортяні. Дітей, що виступили, вона порівняла з майбутнім української громади, котра має піклуватися за своїх спадкоємців у царині культури й освіти. Я.Хортяні подякувала також дорослим, які відгукнулися на запрошення взяти участь у святкуванні Шевченківських днів у Будапешта. Вона представила зібранню почесних гостей вечора, зокрема, радника кабінету прем'єр-міністра Угорщини Еріку Ашбот, українського референта Фонду національних меншин Сільву Кіш, заступника Голови Президії Європейського Конґресу Українців Славка Бурду з Хорватії, Надзвичайного і Повноважного Посла України Дмитра Ткача, його почесних колег - керівників дипломатичних місій Сербії, Казахстану та ін. У своїй промові пані Ярослава процитувала віршований уривок з <Кобзаря>, де Шевченко пише:

...Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені.

Останні слова поета, на думку Голови Президії ЕКУ Я.Хортяні, не втратили своєї злободенності для закордонних українців, яким не однаково, що діється нині в Україні. Діаспора, за її словами, робила й робитиме все можливе для того, аби наша історична батьківщина не сповзла у тоталітарне минуле.

Про значення Шевченківських днів нагадав присутнім і Дмитро Ткач. Надзвичайний і Повноважний Посол України висловив задоволення з того приводу, що традиція відзначення цього свята живе в Угорщині з початку 1990-х років, розвивається; заходи українців відвідує багато нових людей. Разом з тим, продовжив він, розвивається і наша материнська держава Україна, вона відбулася як держава. Попри складні політичні процеси, що відбуваються зараз там, Україна йде шляхом демократії, наголосив він.

Пан Посол інформував українську громаду про роботи над пам'ятником Тарасу Шевченку в Будапешті. У зв'язку з перенесенням офіційних візитів Голови Верховної Ради Олександра Мороза з квітня на червень а Президента України Віктора Ющенка з весни на липень до Угорщини, з 'явилися певні корективи й у датах відкриття пам'ятника Кобзареві, яке відбудеться в середині літа. Дмитро Ткач говорив про високу динаміку українсько-угорських стосунків. Наприклад, за рік, що минув, тут побували по одному разу В. Ющенко та В. Янукович. Їздив на початку року до Мукачева прем'єр Угорщини Ференц Дюрчань. Також відзначено 9 візитів та рівні профільних міністрів тощо. За обсягами спільного товарообороту спостерігається непогана тенденція зростання - 2 млрд. дол США

Депутат українського самоврядування VIII району Будапешта Вікторія Штефуца у парі з угорським актором Робертом Ґараї продекламували <Як умру, то поховайте...> Шевченка мовою оригіналу та в перекладі на угорську. Порадували публіку новим танцем <Поліська полька> учасники ансамблю <Веселка>. Вісім танцювальних пар виконали цей танець у нових концертних костюмах. Хореографію ставив заслужений працівник України балетмейстер Іван Пастеляк.

Великий успіх у присутніх здобув камерний оркестр Івано-Франківської музичної філармонії <Гармонія Нобіле> під керівництвом Олега Герети та концертмейстера Наталі Мандрики. Колектив активно концертує в Україні та за кордоном понад два десятиліття і виконує твори українських композиторів минулого та сучасної доби а також світову класику, у тому числі й композиції угорських митців.