Четвертий Фестиваль української культури “Калина“,

Фестиваль “Калина” на сайті ЕКУ

Виставка 4+1 

Четвертий Фестиваль “Калина”, який з 25 червня по 1 липня 2007 р. проходив у Новому Саді, вражав широким діапазоном заходів, основною ціллю яких була презентація української культури. Фестиваль “Калина” 2007, як і всі попередні фестивалі, мав на меті донести українську культуру до широкої аудиторії глядачів.

Соня Ардан, Данієл Бабич і Віктор Зубко виставляли свої роботи і на минулих фестивалях.

Виставку відкрив голова фестивальної ради Петро Гелебан, який привітав усіх присутніх, зазначивши, що з початком роботи виставки Фестиваль “Калина” 2007 вважається офіційно відкритим, а опісля зачитав біографії митців. Публіцист і перекладач Лука Хайдукович говорив про мистецькі жанри та техніку, в якій працюють митці, що виставили свої роботи.

Після офіційної частини відвідувачі виставки мали змогу оглянути представлені роботи, а також поспілкуватися з присутніми авторами виставлених мистецьких творів. 

Гості Фестивалю 

Почесними гостями Фестивалю “Калина” 2007 була Ярослава Хортяні – голова Європейського Конґресу Українців, яка є також головою Державного Самоврядування Українців Угорщини (ДСУУ), та Юрко Кравченко, заступник голови ДСУУ. 

Ярослава Хортяні зазначила, що їй дуже сподобалася змістовна програма і масштабність Фестивалю: 

– Я вперше на цьому Фестивалі, знаю, що він проводиться уже четвертий раз. Я приємно здивована масштабністю, мені дуже приємно, що починання української меншини у Сербії підтримало Міністерство культури України, і це важливий крок, адже сьогодні існує поєднання культури самобутньої на теренах Сербії і одночасно української, звідки походить наше коріння. І це настільки символічне, як символічний і цей символ Фестивалю – калина. Ми злетілися до вас з усіх куточків, щоб підтримати і сказати вам щире дякую, тому що ви робите велику справу. Я бачила як співає молоде покоління.

Може, вони з акцентом розмовляють, але головне, що вони розмовляють рідною мовою, що вони люблять українську пісню. Сьогодні тут колективи з Боснії, Хорватії, вони виступатимуть на Фестивалі і як би не склалася історія, ми всі єдині, це є Європа. Велике спасибі всім організаторам, які організували цей Фестиваль. Ми тепер в Угорщині хочемо такий самий Фестиваль зробити. 

Гостем Фестивалю “Калина” 2007 був Національний заслужений академічний народний хор ім. Г. Верьовки. 

Зеновій Корінець, заслужений діяч мистецтв України, диригент хору, поділився з нами враженнями від гостювання на Фестивалі: 

– Ми приємно вражені, нас тут дуже добре приймають як зі сербської сторони, так і зі сторони наших українців. Дуже приємно було слухати пісні на конкурсі, які в нас в Україні вже забули, а тут їх пам’ятають. Ці пісні співали моя мама, бабця. Дуже приємно було мені почути ці пісні. Крім того, нас тут дуже добре зустріли і створили хороші побутові умови, за що ми щиро вдячні організаторам. Ми привезли українські народні і народні автентичні пісні, написані спеціально для нашого хору, тому що хор, особливо жіноча група, володіє таким спеціальним сильним звучанням, яке називається “степовий звук”, і ми виконуємо пісні в такому стилі. У нашому виконанні звучить і класика, і духовна музика, всі ці жанри були представлені на нашому ґала-концерті. Ми хочемо побажати вам, щоб завжди був мир, щастя, здоров’я на многая і благая літа. 

Гостями Фестивалю “Калина” 2007 були Культурно-просвітнє товариство ім. І. Франка з Вуковару і Культурно-просвітнє товариство “Україна” зі Славонського Броду, Хорватія. Об’єднаний хор цих товариств під керівництвом диригентки Лариси Уґлєшич виступив на урочистому концерті Фестивалю.

У завершальному урочистому концерті Фестивалю “Калина” 2007 участь взяли і гості з Боснії – Культурно-просвітня спілка українців ім. Тараса Шевченка з Баня Луки. 

Круглий стіл на тему: “СТАНОВИЩЕ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В СЕРБІЇ” 

Круглий стіл на тему “Становище і перспективи розвитку української культури в Сербії” відбувся на третій день Фестивалю “Калина” 2007. Засідання відкрив голова фестивальної ради Петро Гелебан, привітавши всіх від імені організаторів Фестивалю і побажавши успіхів у праці. Він висловив сподівання, що беручи до уваги важливість теми, яка буде розглянута на Круглому столі, ця праця буде не тільки успішною і плідною, а й представить нові погляди на українську культуру на цих теренах як у цілому, так і на окремі її елементи. “Мета цього Круглого столу полягає у висвітленні окремих тем, появі нових думок і пропозицій, які б допомогли успішному розвитку наших товариств та інституцій і здійсненню досить нелегкого завдання, а саме: збереження й розвиток культури української громади на цих просторах”, – зазначив Петро Гелебан і надав слово Євгену Кулебі, керівнику засідання, директору Газетно-видавничої установи “Рідне слово”.

Євген Кулеба зазначив, що Круглий стіл не є науковою нарадою, для проведення якої потрібно набагато більше часу, але практичною порадою і виробленням однієї стратегії: знайдення способу підвищити рівень плекання української культури в наших осередках у Воєводині. Ідея проведення наради заснована на декількох важливих для українців точках:

- як існуючі форми організованого плекання українських традицій підняти на вищий рівень;

- як запроваджувати на сьогодні мало вживані форми плекання української культури з метою зберігання рідної мови: стосується посилення активності на роботу драмгуртків, декламаторства, літературної творчості, видавництва, журналістики, ораторства тощо;

- як інституціонально вирішувати спільні заходи (стосується фахових семінарів для хореографів, музичних керівників, учителів української мови і літератури, спільних видань збірок і підручників та інших публікацій);

- як покращити комунікацію між поодинокими українськими організаціями для обміну програмами і фахівцями;

- як заохочувати до власної музичної творчості та аудіо- і відеозаписів якісних програм.

Євген Кулеба підкреслив, що в центрі уваги необхідно поставити вивчення рідної мови, бо якраз у сфері культури знання мови є початок і кінець усіх активностей. Частина нашої культурної діяльності – це декламаторство, а тут в першу чергу для вираження слід знати мову. А і в усіх інших частинах культурної діяльності мова відіграє велике значення. Також Євген Кулеба запропонував надати можливість компонуванню, писанню текстів і аранжуванню для участі з новими музичними композиціями на Фестивалі “Калина”. Також було зазначено, що очікувалося, що в Круглому столі візьмуть участь і представники української громади з Боснії і Хорватії, аби спільно вирішити ключові питання.

Іван Терлюк зазначив, що необхідні спільні репетиції товариств при підготовці до Фестивалю “Калина”, а також спільні гостювання. Славко Барановський з КМТ “Карпати” порушив на нараді питання діяльності драмгуртків, необхідність професійного кадру в цій формі культурної діяльності.

Мирослав Калинюк, голова Української національної ради і голова КМТ “Кобзар”, зазначив, що ця нарада повинна стати фундаментом для роботи в наших осередках в подальшому. Він вказав, що найбільшою проблемою є незацікавленість серед молоді щодо участі в культурно-мистецьких товариствах.

Ольга Скопляк, представник Білгородського товариства “Беодур”, розказала про труднощі, з якими стикається це Товариство у своїй діяльності. Петро Ляхович, представник КПТУ “Коломийка” зі Сремської Мітровиці, порушив питання недостатнього використання можливостей і питання кадрів, робота яких часто базується тільки на ентузіазмі. Петро Ардан з Нового Саду порушив питання вживання мови з галицьким діалектом, мови наших батьків. Мр. Средоє Лалич говорив на Круглому столі про необхідність відкриття Кафедри української мови у Новосадському університеті, наголосивши на важливості присутності лектора української мови на цій кафедрі. Публіцист і перекладач Лука Хайдукович зазначив, що необхідні постановки театральних вистав, вистав для дітей, видання дитячого журналу, а також направлення студентів на навчання в Україну з ціллю отримання потрібних кадрів.

Такі питання стосовно збереження української культури, а також методи їх вирішення були порушені на Круглому столі.