Свято Водохрещі в Уйпешті
За усталеною традицією 29 січня в Уйпешті зібралася українська громада, щоб разом святкувати Водохрещу. Святково прикрашений зал Уйпештської галереї, що на вул. Арпад, 66, був заставлений традиційними ритуальними християнськими речами-символами. На сцені сяяла святковими вогнями різдвяна ялинка. Поруч неї стояла приготовлена вода для освячування.
В гостей, котрі чекали на відкриття вечора, був радісно-піднесений настрій. Можна цілком зрозуміти їхні почуття, адже в Уйпешті знову зібралася дружна родина українців, аж ніяк не байдужих до своєї духовної спадщини.
Голова Уйпештської меншини Ліза Ладані урочисто відкрила вечір. Вона привітала серед інших голову ТУКУ Ярославу Хартяні, радника з питань культури Посольства України пана Миколу Держалюка, мера ІV району Будапешта, голів інших українських меншин а також всіх присутніх на святі.
На сцену вийшов на диво багатоголосий хор з м. Львова, основу якого складають викладачі Львівського музичного училища. В їхньому виконанні піднесено зазвучали українські коляди й щедрівки. Після такого мистецького вступу розпочалася ритуальна частина вечора, під час якої панотець Андрій з Львівської православної церкви відправив церковно-ритуальну церемонію освячення води. Віруючі при цьому підвелися зі своїх місць, щоб у думках скласти молитву. Цю нечутну подяку присутні шлють до Бога в Його небесний дім, прославляючи Христа, що народився заради нашого спасіння, щоб спокутувати першородний людський гріх і терпіти за наші провини а потім вознісся на небо, але водночас залишився незримо поміж нас.
Після освячення води отець Андрій пішов по залу і благословив кожного з присутніх гостей, окропив їх свяченою водою, яка змиває внутрішній душевний бруд, нечистість думок і підносить наші душі на висоту, що сягає Творця. Під час служби хор зі Львова допомагав своїм духовним співом священику провадити достойне церковне богослужіння.
По закінченні Служби Божої на сцену енергійно зійшла відома солістка Львівської філармонії Мар'яна Лаба. Її чудовий голос полонив глядачів залу. Їхні бурхливі оплески не вщухали тривалий час. Українські слухачі ладні були слухати її ще дуже довго, адже, можливо, зараз вони найгостріше відчули ностальгію за рідним мистецтвом.
А закінчив урочисту частину вечора вже добре відомий глядачам хор з Левового Міста піснею-хвалою "Боже єдиний, великий нам Україну храни". У залі всі як один підвелися з місць, щоб разом з хором долучитися до цього урочистого пісенного гімну, адже з Україною уособлюють себе не тільки наші краяни, які мешкають в Угорщині, але й решта українців, розкиданих долею по цілому світу. Так, в нас одна ненька-Україна, одна мова, одні пісні, коляди, щедрівки й наші незабутні свята, які тільки ми, українці, можемо святкувати так щиро, просто, з душевною теплотою, щоб потім привітати одне одного: "Христос рождається!"
