Українське самоврядування Уйпешта на традиційному святі району
З 27 по 29 серпня ІV район Будапешта в дев'ятнадцяте відзначив своє традиційне свято Уйпешта, започатковане 1993 року. Тринадцятий раз поспіль, від часу свого заснування в 1998 року, в ньому активно приймала участь українська меншина району на чолі з головою самоврядування Єлизаветою Ладані. На просторому майдані біля будівлі мерії серед розмаїтості павільйонів, концертних подіумів, дитячих атракціонів були обладнані і гарні шатра національних меншин, де керівництво мерії надало можливість пропагувати свої культурні традиції. Тож участь у святі – добра нагода розповісти про свою Батьківщину, презентувати широкому загалу своє народне мистецтво, національну кухню, зацікавити туристичними подорожами тощо. Все це працює на зближення народів, їх дружбу й взаємоповагу.
Одним з найкраще вбраних шатер був український, а поруч сусідили словаки, хорвати, русини, німці, поляки. Слід відзначити, що самоврядування меншин Уйпешта між собою дуже дружні, поважають один одного, щиро обмінюються досвідом роботи, з року в рік вони спільно відзначають різні свята. Вже доброю традицією стало проведення загального мультинаціонального столу, на якому безліч традиційних страв віддзеркалюють багатство гастрономії національних меншин, які проживають в Уйпешті. Ось і цього разу хорвати пригощали буреками з вишнями та сиром, русини – голубцями, німці своїми традиційними смаженими ковбасками, запах від яких приваблював всіх небайдужих, а словаки – копченими ковбасами та шинкою. «Бехеровка» теж добре смакувала до цих наїдків, не кажучи вже про «Зубрівку», якою пригощали поляки. А українці щедро частували всіх варениками, пирогами, запашним українським хлібом з салом та міцною гірчицею, а також горілкою «Козацька» та смачними медовиками. Цікаво, що багато з гостей українського шатра вже з минулих років знають страви нашої кухні, залюбки їх куштують, а деякі вже добре запам'ятали слово «вареники». Гарні господині допитувалися рецептів салатів та пиріжків, записували секрети їх приготування.
Та ще більше люди мали бажання спілкуватися на теми української культури, історії, сьогодення. Угорці з неприхованим інтересом гортали сторінки нашого часопису «Громада» і розпитували про життя української громади. Представники самоврядування – депутати району – з задоволенням відповідали на всі запитання, обмінювалися думками на теми культури, розповідали про народні традиції. Особливо багато роботи було в цьому плані в депутата Олега Турика, відомого архітектора та дизайнера. Приємно відзначити, що за 20 років Незалежності України угорці вже багато знають про нашу країну, цікавляться сьогоднішнім життям, можливостями туристичних маршрутів, зокрема відвідування чемпіонату з футболу – ЄВРО-2012. Звичайно ці зрушення відбулися в деякій мірі й завдяки гідній роботі української громади в Угорщині.
На виставці в шатрі також можна було на власні очі побачити зразки вишитих прикарпатських рушників, більше ніж сторічного тканого кролевецького рушника, петриківські розписані тарілки, православні ікони, національні сувеніри, прикраси ручної роботи. Угорські жінки не були байдужі й до українського намиста, з задоволенням приміряли його й купували.
Очікуваним гостем був на святі мер району Вінтермантель Жолт, який знайшов можливість відвідати павільйони національних меншин та особисто привітати представників самоврядувань зі святом. Він з цікавістю оглянув експозиції виставок, скуштував різних національних страв, не відмовився і від запропонованої української горілки та вареничка. Особливу увагу він звернув на українські писанки.
До нашого шатра завітало чимало добрих старих знайомих, серед яких директор галереї «Уйпешт» Геллері Іштван, екс-заступник мера Коронді Моріца, завжди люб'язний письменник Ваш Шандор.
Цього року передостанні дні літа були надзвичайно спекотні. Тож мерія завбачливо порадувала учасників і гостей свята Уйпешта, висипавши на майдані вантажівку справжнього снігу, щоб вгамувати жару.
Хай щастить тобі, добрий і щирий Уйпешт!
