День пам'яті героїв Крут
29 січня Державне самоврядування українців Угорщини відзначило День пам'яті героїв Крут.
Після вступних промов президента Державного самоврядування українців Угорщини Юрія Кравченка, речника української меншини в Парламенті Угорщини Ярослави Хортяні та Тимчасового Повіреного у справах України Михайла Юнгера відбулася демонстрація документального фільму «Україна: забута історія. Крути: молода кров». Після нього учасники пам’ятного заходу мали можливість почути поетично-музичну композицію, в якій прозвучали поезії Надії Лан «Героям крут», Михайла Лавренка (учасника бою) «Крути», Ігоря Яворського «Розіп’яті Крути», Григорія Булаха «Сніг» та Алли Коссовської-Давиденко «Крутянам» у виконанні Олександри Корманьош та Вікторії Петровської, а також пісня Марійки Бурмаки на слова Пала Тичини «Пам’яті тридцяти» у виконанні Дьонді Бірток та пісня Ігоря Герасимова «Чому» у виконанні Ференца Берната.
Коротка історична довідка:
У 1918 році чотириста відважних юнаків - студентів і козаків «Вільного козацтва», - вступивши у нерівний бій, зупинили вдесятеро більшу російсько-більшовицьку армію Михайла Муравйова, яка йшла на Київ під гаслами «Смерть буржуям и украинцам!».
Під час відступу українських сил чота студентів у сутінках вийшла на більшовиків, які тоді вже зайняли Крути. Розлючені значними втратами, червоногвардійці стратили їх всіх до одного…
Тоді вдалося на чотири дні зупинити напад ворога, але попри всі зусилля Київ було захоплено. Ріки крові, вбивства за українську мову, тотальне мародерство, - ось що отримала столиця від російського агресора.
(Докладніше читайте на сторінках «Громади»
http://www.hromada.hu/2010/nom_105/ukrznavstvo/kruty.html)
За словами голови РНБО України Олександра Турчинова, тоді одним з місць розстрілів став Маріїнський парк. Трохи менше століття в тому ж самому Маріїнському парку знову зіткнулися два світи: озброєний криміналітет і патріотична молодь, яка розуміла, що немає кому окрім них боронити Україну. Тоді ми перемогли, але боротьбу ще не завершено...
Знову, як і тоді, ворог прагне позбавити нас свободи і Незалежності. Ворог знову мріє вдертися до Києва і знищити всіх, хто не стане на коліна. Але, на відміну від 1918 року, ми змогли зупинити агресора та зберегти країну. Україна заплатила за це страшну ціну, віддавши життя своїх кращих синів. Вічна пам‘ять героям, які загинули за рідну землю, зупинивши варварську навалу на Захід.
Трагічні уроки 1918 року нас вчать, що для збереження та захисту держави надзвичайно важливі витримка та єдність. Незламність наших воїнів та єднання всіх громадян не залишать агресору жодного шансу, і наша боротьба за свободу й Україну завершиться перемогою!
«Пам’яті тридцяти»
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
Павло Тичина (1918)
Подвиг юних героїв Крут навічно увійшов у літопис боротьби за незалежність України, як свідчення національної честі і нескореного духу нашої нації. Та десятиліттями історія бою під Крутами офіційно замовчувалася. В народі ж пам’ять про юних захисників Вітчизни жила завжди. Про них були написані спогади, складено багато віршів, пісень, в 90-х рр. Народний Рух України встановив на Аскольдовій могилі дерев’яний хрест. 2006 р. на залізничній станції Крути за участі Президента України Віктора Ющенка відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут. Він являє собою насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону, копію однієї з колон портику Червоного корпусу Київського університету, звідки була більшість студентів – захисників Крут. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із монументом викопане озеро у формі хреста. В останні роки День пам’яті Героїв Крут 29 січня відзначається по всій Україні на державному рівні.
