Мішкольські Дні Української та Угорської Пісні

Пісня, що об’єднує

За всі роки існування Українського Національного Самоврядування м.Мішкольц у сфері культури було проведено безліч літературно-музичних, пісенних та обрядових заходів. З 4-го по 6-е листопада 2016 р. тут вперше відбувся міжнародний багатоденний пісенний фестиваль під назвою «Мішкольські Дні Української та Угорської Пісні».

Цим фестивалем вирішили вшанувати відразу дві історично важливі для України та Угорщини дати — 25-річчя з Дня Незалежності України та 60-річчя угорської революції. 4 листопада в Угорщині є днем жалоби та пам’яті жертв визвольної боротьби 1956-го року, саме це і вплинуло на вибір програми фестивалю.

Відкриттям фестивалю став показ фільму з фотослайдів, присвячених подіям в Україні 1991, 2004, 2014 та 2016 років. Варто зазначити, що музичним супроводом до картини лунала жива музика під назвою «Післямова» композитора Михайла Вігули, присвячена Героям українського народу. Наступним без перерви транслювався фільм-згадка про події 1956 року в Угорщині. По завершенні показу слово привітання було надано представнику українців у парламенті Угорщини Ярославі Хортяні та голові комітету міжнародних відносин міської ради м.Мішкольц Еріці Донат. У своїй промові п. Ярослава провела паралелі між долями української та угорської націй, наголосила на важливості боротьби двох народів за власну свободу і незалежність. Розповідаючи про події 1956 року, коли угорський народ власним прикладом показав як потрібно виборювати незалежність, відзначила, що українці вже тоді співчували і підтримували угорський народ. А у наші дні ми так само вимушені взятись за зброю для захисту своїх чеснот. Еріка Донат додала, що Угорщина завжди відчувала підтримку з боку України, тому тепер угорський уряд зробить все, щоб усіляко допогти українцям, оскільки Угорщина пам’ятає 1956 рік.

Наступним номером концерту прозвучала кантата Михайла Вігули: «Наша чудова Батьківщина» на слова угорського поета Яноша Ванца. Музика композиції передала всі почуття, які людина може переживати в день жалоби. Найголовнішим висновком цього твору є його заключна частина, що пробуджує надію на мир та спокій. Кантата написана для солістів, симфонічного оркестру та хору. Загалом її виконали одночасно більше ніж 100 учасників – три дитячі хори, молодіжний симфонічний оркестр та солісти, – якими диригував Петер Пал Гергей. Про успіх та доцільність кантати у пам’ятний день свідчили оплески багаточисленної вдячної глядацької аудиторії та виконання останньої частини на «біс».

У заключній частині першого вечора голова Українського Національного Самоврядування Мішкольця Марія Ігнац подякувала всім авторам та виконавцям кантати і вручила пам’ятні керамічні плакети, присвячені «Мішкольським Дням Української та Угорської пісні». Захід закінчився виконанням українського та угорського гімнів.

5 листопада у рамках фестивалю відбулось 2 концерти: о 10.30 та 17.00. На першому концерті фаворитом був виступ дитячо-юнацького вокально-інструментального ансамблю «Струмочок-Покуття» із с. Гвіздець Коломийського району. Перед виступом діти передали символічні хліб та сіль голові центру культури м.Мішкольц Андрашу Какоцкі, який, у свою чергу, подарував керівнику українського ансамблю символічну пляшку угорського вина, що для угорців є символом дружби. У широкому репертуарі ансамблю – від авторських пісень до народних коломийок –прозвучали: «Карпатська привітальна» (муз.: В.Поповича, сл.: В.Кобаля), «Пісня про Коломию», «Коломийки». Окрему увагу та захоплення глядачів викликав інструментальний твір на тему «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», який зіграли на скрипках всі учасники ансамблю! Заключним номером програми ансамблю «Струмочок-Покуття» була відома в Україні пісня Тіни Кароль «Україна – це ти».

У вітальному слові Консул-керівник Консульства України в м. Ніредьгазі Аркадій Гупало наголосив, що Україна та Угорщина були, є і надалі будуть дружніми, і саме такі фестивалі як «Мішкольські Дні Української та Угорської Пісні» є запорукою міцної дружби.

Однією з головних перлин фестивалю став виступ дуету «Лісова пісня» у складі Валерії Поліщук та Вадима Войтовича. Блискучий виступ вони наповнили енергією, силою музики, красою та неповторністю тембрових фарб голосу Валерії та гітари Вадима. Вже після першої пісні дует отримав гучні оплески та симпатію публіки. У виконанні «Лісової пісні» прозвучали українські народні та естрадні пісні сьогодення, а також пісня польського гурту «Taraka»: «Ще не вмерла Україна».

Підтвердженням міжнародного статусу фестивалю став виступ угорського-українського дуету «Акварель» у складі Вікторії Сийчі та Михайла Вігули. Музиканти ніби отримали естафету від попереднього дуету і продовжили музичний перфоманс угорською мовою. Репертуар «Акварелей» складається з переважно власних композицій, які вже відомі на музичних теренах Угорщини. Зокрема, такі пісні як: „Üzenet» та „Tündérem”. Бурхливі оплески отримали виконавці після звучання пісні «Magyarország» («Угорщина»), яку можна назвати естрадним гімном Угорщини.

Заключним блоком концерту були виступи 2 колективів з Одеси: «Зорецвіт» та «Заграва». Їхнє театралізоване дійство наповнилось казкою, обрядами та піснями. Чудові костюми, гарні голоси та старовинні обрядові пісні причорномор’я та південного регіону України створили неповторно атмосферу. У виконанні молодіжного гурту «Зорецвіт» прозвучали твори: «Червона калина», «Ой сяду я край віконця», «Чорноморець, матінко», «Чорноморець іде», «Ой на річці та й на кладочці» та інші. Ансамбль «Заграва» потішив публіку піснями: «Ой вийду я на долину», «Ой гілля, гілля», «Шумить дуб зелений», «Туман яром», «Світи, місяченьку» та ін.

На завершення концерту до публіки звернулись голова Товариства української культури в Угорщині п.Ярослава Хортяні та президент Державного самоврядування українців Угорщини п. Юрій Кравченко. Пані Ярослава привітала всіх виконавців з блискучими виступами і відзначила важливість та актуальність таких концертів, які зміцнюють добрі сусідські відносини між Україною та Угорщиною. Розповіла про доброчинні заходи, які відбуваються в Європі на користь українців, побажала фестивалю не зупинятись, розвиватись і многая-благая літ. Пан Юрій Кравченко у своїй промові нагадав присутнім, що в Угорщині зараз проходять урочисті заходи приурочені 60-й річниці Угорської революції проти загарбників, і так само і українці борються зараз за свою незалежність. Також подякував угорцям за підтримку України в складні часи і попросив присутніх хвилиною мовчання вшанувати загиблих обох протистоянь.

Увечері того ж дня у залі для урочистостей міської ради Мішкольця відбувся наступний концерт фестивалю. Сенсаційно розпочав його колектив Оркестру Народних Інструментів викладачів ужгородської дитячої школи систецтв під керівництвом заслуженого артиста України Михайла Олександровича Вігули. Головним інструментом оркестру є домра, з якою угорці зовсім не знайомі. Програма оркестру складена виключно з творів українських композиторів, переважно на українські народні теми. Зокрема, в обробці О.Степанова прозвучала «Гандзя», а також «Парафраз на українські теми» О.Чуєва, «Західноукраїнський танок» В.Зубицького та «Варіації на дві народні теми для домри з оркестром» М.О.Вігули (соло на домрі – Ольга Єнченко). Окремо слід відзначити світову прем’єру «Кантабіле» Михайла Михайловича Вігули. Прем’єра пройшла з шаленим успіхом під гучні оплески публіки. Також слід зауважити, що високий професійний виконавський рівень оркестру та вибраний репертуар викликали захоплення у всіх присутніх в залі.

Після виступу оркестру до привітального слова був запрошенний заступник міського голови м.Мішкольц Кіш Габор, який відзначив громадську та культурну активність української громади у Мішкольці та запевнив, що місто і надалі буде підтримувати починання Українського національного самоврядування.

Чудовим подарунком для слухачів був виступ давно шанованого українцями Камерного хору «Форраш» («Джерело»). Вже 10 років цей хор плідно співпрацює з Українським національним самоврядуванням. Репертуар хору містить такі твори як «Щедрик» (М.Леонтовича) та «Ой господарю, господароньку» (Остапа Мануляка), декілька українських колядок та мессу Іонна Златоустого українською мовою. Також можна виділити прем’єру «Ой господарю, господароньку» львівського композитора Остапа Мануляка, який був присутній на концерті. Остап відвідав фестиваль пісні у Мішкольці на особисте запрошення Михайла Вігули і за його словами виступ хору «Форраш» його зачарував.

Своєрідним програмним та стильовим контрастом до виступу хору «Форраш» був наступний колектив хору «Берегиня» з Київської області. Вони настільки щиро та відверто співали українські народні пісня, що здалося ніби угорці, які не знають української мови прекрасно розуміли сюжет пісень! Музичний супровід на баяні виконував керівник колективу, і це створило абсолютно «домашню» атмесферу. У програму «Берегині» ввійшли пісні: «Ой у полі дві тополі» (обр. І.Сльоти), «Терниця», «Сиві воли», «Ой послала мене мати», «Ой на горі дичка», «Ой не розвивайся сухий дубе», «Кодак і Десна» та інші.

Останнім на концерті виступив Камерний хор «Гілея» з Полтави. Їхній виступ підтвердив різностильовість та багатобарвність фестивалю, адже в їхньому виконанні прозвучали твори українських композиторів-класиків: М.Дилецького, М.Леонтовича, С.Горюновича, Ст.Людкевича, Дм.Бортнянського та засновника української класичної музики Миколи Лисенка. Зокрема твори Миколи Дилецького старослов’янською мовою звучали вперше у Мішкольці. Високий професійний рівень «Гілей» під керівництвом диригента-хормейстера Ганни Куриленко був високо відзначений та нагороджений бурхливими оплесками аудиторії.

На завершення концерту присутні в залі стоячи разом з хором «Гілея» заспівали Молитву за Україну «Боже, Великий, єдиний» та разом з хором «Форраш» угорську народну пісню «Благослови нас Боже».

6 листопада фестиваль продовжив свою роботу у м. Токай, підтримавши давню традицію покладання квітів у цей день до пам’ятної дошки Григорія Сковороди. До покладання вінків активно долучились безпосередньо земляки великого українського філософа й поета – хор «Гілея» з Полтави, які розповіли всім присутнім цікаві факти з історії музею Григорія Сковороди у їхньому рідному місті. Вінки до пам’ятної дошки також покладали консул-керівник Консульства України в Ніредьгазі Аркадій Гупало, голова Державного самоврядування українців Угорщини Юрій Кравченко, представник українців у парламенті Угорщини та голова Товариства української культури в Угорщині Ярослава Хортяні та голова Українського Національного Самоврядування Марія Ігнац. У своїх промовах вони ще раз відзначили важливість дружніх стосунків між двома країнами, важливість допомоги українцям, які зі зброєю в руках захищають нашу Батьківщину та зазначили актуальність постаті Григорія Сковороди як своєрідного символа українців закордоном.

Імпровізований концерт біля пам’ятного знаку влаштували зведений хор Товариства української культури, який заспівав «Отче Наш», хор «Берегиня» виконав пісню «Кодак і Десна», а на завершення камерний хор «Гілея» виконав славетний твір Миколи Леонтовича «Щедрик» та Молитву за Україну «Боже, Великий, єдиний».

Фінальним акордом фестивалю стало запрошення організаторами всіх учасників на дружнє прийняття та обмін вражень біли чарочки токайського вина.

Фестиваль відбувся за підтримки Самоврядування українців та мерії міста Мішкольц, Державного самоврядування українців Угорщини та Товариства української культури в Угорщині.